Ви затверджуєте макет. На екрані все ідеально: фірмовий синій, логотип рівно по центру, все гарно виглядає. Приходить замовлення і в живу інший синій. 

Ось чому.

Колір — це не число, це поверхня

Один і той самий Pantone на матовій, глянцевій, текстурній поверхні виглядає по-різному. Світло падає по-різному, поверхня по-різному його відбиває. Додайте фон — той самий колір на білому і на чорному візуально "їде". Це фізика, не помилка виробництва.

Тому затвердження "по картинці" — це завжди угода з невизначеністю. Візуалізація показує, як має виглядати логотип. Вона не показує, як він буде реалізован конкретною технологією на конкретному матеріалі.

П'ять випадків, які змінюють очікування

  1. Технологія нанесення міняє результат. Вишивка округлює тонкі лінії — дрібний текст "зливається". УФ-друк на пластику дає інший відтінок, ніж шовкографія на тканині. Один макет —  п'ять технологій і п'ять варіантів кольорів. 
  2. Pantone ≠ CMYK ≠ RGB. Дизайнер малює в RGB на екрані. Друк іде в CMYK. Бренд-бук задає Pantone. Це три різні кольорові моделі, і конвертація між ними завжди щось губить. Немає "точного" кольору без фізичного зразка в руках.
  3. Мінімальний розмір логотипа існує хоч його і ігнорують. На мокапі логотип великий і читабельний. На реальній ручці розмір падає в рази. Дрібні деталі (тонкі засічки, градієнти) просто зникають.
  4. Зразок ≠ тираж. Один ідеальний зразок можна зробити вручну. Тираж 500 штук йде через виробничий потік, де допуски вже інші. "Ми ж бачили зразок" не гарантує ідентичності партії.   
  5.  Креативність легко перемагає практичність. Оригінальна ідея на пітчі викликає "вау". Але ви затверджуєте макет, а не досвід користування. Мерч, що виглядає ефектно на презентації, потім місяцями лежить у шухляді, якщо ним незручно чи не хочеться користуватись. Питання "чи це ВАУ" і "чи захочуть цим користуватися" — два різні питання .